підхоплювати

підхоплювати
-юю, -юєш, недок., підхопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; мн. підхо́плять; док., перех. і без додатка.
1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого-, що-небудь. || Схоплювати кого-, що-небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко, поспіхом брати, захоплювати що-небудь. || Брати з собою мимохідь або легко, невимушено. || Підбирати, піднімати чи підв'язувати, прикріплювати що-небудь довге або те, що опускається. Підхопити волосся стрічкою.
2) перен. Швидко сприймати, легко засвоювати.
3) перен., розм. Брати з собою як попутника.
4) Нести силою свого руху (про воду). || Стрімко вирушаючи з місця, тягнути за собою екіпаж або встигати за іншим (про коней). || неперех. Стрімко зриватися з місця, прискорюючи біг.
5) Продовжувати, підтримувати що-небудь, почате іншими. || Приєднуватися до співу, розмови і т. ін.
6) перен., розм. Знайомитися з ким-небудь, здобувати чиюсь прихильність. || Діставати яку-небудь хворобу. Підхопити болячку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "підхоплювати" в других словарях:

  • відхоплювати — юю, юєш, недок., відхопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. відхо/плять; док., перех., рідко. 1) Те саме, що відсмикувати. 2) розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати …   Український тлумачний словник

  • попідхоплювати — юю, юєш, док. Підхопити усе (усіх) чи багато чого (кого )небудь …   Український тлумачний словник

  • відхоплювати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • підхоплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідхоплювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відхопити — див. відхоплювати …   Український тлумачний словник

  • підхопити — див. підхоплювати …   Український тлумачний словник

  • підхоплювання — я, с. Дія за знач. підхоплювати …   Український тлумачний словник

  • підхоплюватися — ююся, юєшся, недок., підхопи/тися, хоплю/ся, хо/пишся, док. 1) Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. 2) Ставати вищим за кого , що небудь, досягати якої небудь висоти. || Ставати дорослим; підростати. 3) розм. З являтися над горизонтом,… …   Український тлумачний словник

  • хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»