підхоплювати

-юю, -юєш, недок., підхопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; мн. підхо́плять; док., перех. і без додатка.

1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого-, що-небудь. || Схоплювати кого-, що-небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко, поспіхом брати, захоплювати що-небудь. || Брати з собою мимохідь або легко, невимушено. || Підбирати, піднімати чи підв'язувати, прикріплювати що-небудь довге або те, що опускається. Підхопити волосся стрічкою.

2) перен. Швидко сприймати, легко засвоювати.

3) перен., розм. Брати з собою як попутника.

4) Нести силою свого руху (про воду). || Стрімко вирушаючи з місця, тягнути за собою екіпаж або встигати за іншим (про коней). || неперех. Стрімко зриватися з місця, прискорюючи біг.

5) Продовжувати, підтримувати що-небудь, почате іншими. || Приєднуватися до співу, розмови і т. ін.

6) перен., розм. Знайомитися з ким-небудь, здобувати чиюсь прихильність. || Діставати яку-небудь хворобу. Підхопити болячку.